Закон про освіту: резолюція ПАРЄ готує Київ до можливості дати «задній хід»

Термінові дебати навколо сьомої — мовної — статті нового українського закону про освіту в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) у четвер, 12 жовтня, закінчилися ухваленням резолюції, яка критикує жорсткі обмеження у використанні мов національних меншин в школах країни. Окрім «глибокого занепокоєння» з приводу «низки проблемних правових моментів», у тексті йдеться також про «невдоволення» через подачу тексту на аналіз Венеціанської комісії вже після набрання законом чинності, а не на етапі його підготовки. «Шкодує» ПАРЄ і через «відсутність реальних консультацій з представниками національних меншин» на етапі підготовки документа.

Законом, який гарантує національним меншинам право на навчання рідною мовою лише до кінця початкової школи, а не до завершення шкільного навчання в цілому, як це було раніше, Україна, на думку ПАРЄ, діє всупереч принципу добросусідства,  закладеному в Рамковій конвенції захисту національних меншин (її Україна ратифікувала ще у грудні 1997-го — Прим. Ред.). А результатом популяризації державної мови без одночасної підтримки мов нацменшин, як вважають у ПАРЄ, зрештою буде їхня «асиміляція, а не інтеграція».

Запекла дискусія

Те, що дебати, ініційовані групою депутатів від Румунії та Угорщини, будуть запеклими, можна було зрозуміти вже напередодні. Не лише з розмов із членами української делегації, які виступали на захист закону, але й зі спілкування з автором уже від самого початку досить критичного проекту резолюції, естонським депутатом Адерсом Херкелем, можна було зрозуміти, що через подані на розгляд поправки текст може стати «набагато більш категоричним». Це зрештою й відбулося: майже всі внесені з подачі передусім румунських та угорських депутатів поправки були схвалені спочатку профільним комітетом, а згодом і в сесійній залі ПАРЄ. 

Завдяки цим поправкам Україні прямо вказують на необхідність «повною мірою» імплементувати майбутні висновки і рекомендації Венеціанської комісії, які очікуються до кінця 2017 року, і змінити відповідним чином освітній закон. «Утім, особисто я вважаю, що це очевидно, що країни (Ради Європи — Ред.) імплементують рекомендації Венеціанської комісії, тому я утримався від голосування щодо таких несуттєвих поправок», — сказав Херкель в розмові з DW.

Слово за Венеціанською комісією

Не вважає принциповим цей пункт резолюції і голова української делегації, депутат від «Блоку Петра Порошенка» Володимир Ар’єв. «А хто ж тут заперечує — вчора і президент (України Петро Порошенко — Ред.) це сказав», — зауважує він з огляду на Венеціанську комісію. Депутат переконаний, що Рада може зрештою не лише підтримати її рекомендації, але і «ще своє щось додати». «Наприклад, якщо вони скажуть щось про пропорції викладання різними мовами щодо середньої освіти, то ми так само можемо це імплементувати це і для початкової освіти. Щоб було все по-чесному», — кепкує він.

Володимир Ар’єв

Володимир Ар’єв

І хоч Ар’єв і називає цей пункт резолюції тиском на саму комісію, загальний тон резолюції, на його думку, лише «трохи зсунули в дисбаланс, але не критично». «У ньому не міститься жодних прямих засуджень, а є формулювання достатньо м’які, як-то стурбованість», — каже він. Закиди на бік Києва, що той, мовляв, подав до комісії текст уже чинного закону, депутат відкидає. Під час дебатів румунський депутат Цезар Преда назвав такий підхід «нонсенсом». За словами ж Ар’єва, це не відповідає дійсності. Як приклад він наводить Угорщину, яка подала на оцінку комісії свій суперечливий закон про вищу освіту, який поставив під питаття майбутнє Європейського університету у Будапешті, лише під тиском тієї ж ПАРЄ.

Заступниця міністра юстиції України Наталія Севостьянова на відміну від Ар’єва вважає, що у ПАРЄ критику прописали жорстко. Водночас вона пообіцяла, що в Києві врахують рекомендації Венеціанської комісії. «Формулювання жорсткі, і тут, звичайно, попрацювали ті, хто сьогодні не мають голосу в ПАРЄ, але на сьогодні присутні. Але в будь-якому випадку я впевнена, посилання на Венеціанську комісію є найкращим виходом із цієї ситуації і всі їхні рекомендації будуть нами враховані», — зазначила Севостьянова в ефірі одного з українських телеканалів.

Задній хід?

Якщо Венеціанська комісія у своїй оцінці розкритикує закон, Київ муситиме давати «задній хід» у мовних змінах в системі освіти. Як демонструє ухвалена резолюція і дебати навколо неї, на політичному рівні тиск, принаймні з боку країн-сусідів, присутній уже сьогодні. «Це політичний сигнал в напрямку України, що національні меншини, зокрема й румунська, яка налічує близько 500 тисяч осіб, не повинні ставати заручниками українсько-російського конфлікту», — коментує прийнятий ПАРЄ документ ініціатор більшості критичних поправок до тексту, румунський депутат Тітус Корлацен.

Тітус Корлацен

Тітус Корлацен

На його думку, саме прагнення «обмежити вплив російської ідентичності» в Україні було справжнім стимулом українських законодавчих змін. Володимир Ар’єв це відкидає: «Цей закон був не проти знання мов національних меншин, а за знання української мови». А автор суперечливої статті освітнього закону, депутат Ради від «БПП» Костянтин Усов під час дебатів навіть закинув румунським та угорським критикам, що в їхніх «серцях», мовляв, «відлунює» голос Кремля.

Утім, Андрес Херкель на запитання про «тіньовий» російський вплив на мовну дискусію відповів запереченням: «Я зустрічався останніми днями з представниками України, зокрема й представниками угорської меншини в Україні, з румунами, але мене жодного разу не намагався «лобіювати» хтось із росіян», — запевнив він.

http://rss.dw.com

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*